муфта
МУФТА, и, ж. 1. Рід жіночого туалету з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук. В брамі кам'яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті., і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (Фр., VI, 1951, 264); Купила собі теплі рукавиці, здається, вони такі теплі, що в них можна й без муфти ходить (Л. Укр., V, 1956, 118); Непомітно вийняла [Оленка] з своєї муфти біленьку батистову хусточку (Кучер, Прощай.., 1957, 256).
2. техн. Деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з'єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд. Для передачі обертання від однієї деталі до другої, наприклад від вала до вала, від вала до зубчастого колеса і т. д., служать муфти (Токарна справа.., 1957, 17); Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Збан., Переджнив'я, 1955, 370).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муфта | муфти |
Родовий | муфти | муфт |
Давальний | муфті | муфтам |
Знахідний | муфту | муфти |
Орудний | муфтою | муфтами |
Місцевий | на/у муфті | на/у муфтах |
Кличний | муфто | муфти |