мюльник
МЮЛЬНИК, а, ч. Робітник, що обслуговує мюль-машину, працює на ній.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мюльник | мюльники |
Родовий | мюльника | мюльників |
Давальний | мюльникові, мюльнику | мюльникам |
Знахідний | мюльника | мюльників |
Орудний | мюльником | мюльниками |
Місцевий | на/у мюльнику, мюльникові | на/у мюльниках |
Кличний | мюльнику | мюльники |