мікроконтролер
МІКРОКОНТРОЛЕР, -а, ч., спец. 1. Мікросхема, призначена для управління едектронними пристроями; типовий мікроконтролер поєднує у собі функції процесора та периферійних пристроїв, може містити ОЗП і ПЗП. // Однокристальний мікрокомп’ютер, який управляє різними пристроями та їх окремими блоками; мікроконтролери є основою для вбудованих систем (наприклад, у телефонах, пральних машинах та ін.). 2. Спеціалізований мікропроцесор для використання у зовнішніх пристроях або приладах. 3. Контролер на базі мікропроцесора.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мікроконтролер | мікроконтролери |
Родовий | мікроконтролера | мікроконтролерів |
Давальний | мікроконтролерові, мікроконтролеру | мікроконтролерам |
Знахідний | мікроконтролер | мікроконтролери |
Орудний | мікроконтролером | мікроконтролерами |
Місцевий | на/у мікроконтролері | на/у мікроконтролерах |
Кличний | мікроконтролере | мікроконтролери |