міряльний
МІРЯЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для вимірювання чого-небудь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | міряльний | міряльна | міряльне | міряльні |
Родовий | міряльного | міряльної | міряльного | міряльних |
Давальний | міряльному | міряльній | міряльному | міряльним |
Знахідний | міряльний, міряльного | міряльну | міряльне | міряльні, міряльних |
Орудний | міряльним | міряльною | міряльним | міряльними |
Місцевий | на/у міряльному, міряльнім | на/у міряльній | на/у міряльному, міряльнім | на/у міряльних |