місильний
МІСИЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для змішування, перемішування чого-небудь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | місильний | місильна | місильне | місильні |
Родовий | місильного | місильної | місильного | місильних |
Давальний | місильному | місильній | місильному | місильним |
Знахідний | місильний, місильного | місильну | місильне | місильні, місильних |
Орудний | місильним | місильною | місильним | місильними |
Місцевий | на/у місильному, місильнім | на/у місильній | на/у місильному, місильнім | на/у місильних |