нагадуватися
НАГАДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАГАДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. розм. Відновлятися у пам'яті; пригадуватися. Знов мені нагадалася небіжка неня (Март., Тв., 1954, 203); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Кобр., Вибр., 1954, 131).
2. тільки док., розм. Прийняти рішення після деякого роздуму, вагання; надуматися. Нагадався за сім миль, Назад подивився, А у коня, як на сміх, Лиш перед лишився (Рудан., Переслів'я, 1958, 7); [Панько:] Е, моя дитино, а що, як Гнат за ті два роки інакше нагадається і іншу візьме? (Фр., IX, 1952, 349).
3. тільки док., діал. Розміркувати, поміркувати. - Олександре, добре нагадайся. Щоб не було каяття запізно! (Фр., XII, 1953, 334).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагадуюся | нагадуємося |
2 особа | нагадуєшся | нагадуєтеся |
3 особа | нагадується | нагадуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагадуватимуся | нагадуватимемося |
2 особа | нагадуватимешся | нагадуватиметеся |
3 особа | нагадуватиметься | нагадуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагадувався | нагадувалися |
Жіночий рід | нагадувалася | |
Середній рід | нагадувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагадуймося | |
2 особа | нагадуйся | нагадуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагадуючись | |
Минулий час | нагадувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагадуюся | нагадуємося |
2 особа | нагадуєшся | нагадуєтеся |
3 особа | нагадується | нагадуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагадуватимуся | нагадуватимемося |
2 особа | нагадуватимешся | нагадуватиметеся |
3 особа | нагадуватиметься | нагадуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагадувався | нагадувалися |
Жіночий рід | нагадувалася | |
Середній рід | нагадувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагадуймося | |
2 особа | нагадуйся | нагадуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагадуючись | |
Минулий час | нагадувавшись |