надрічний
НАДРІЧНИЙ, а, е. Те саме, що надрічковий. Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв надрічний вітерець (Фр., III, 1950, 11); Крізь марево міського пилу виткнувся одинокий димар, блиснула поруч золота баня, і надрічний вітрець жбурнув ще якісь невиразні відгомони далекого міста (Смолич, І, 1958, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надрічний | надрічна | надрічне | надрічні |
Родовий | надрічного | надрічної | надрічного | надрічних |
Давальний | надрічному | надрічній | надрічному | надрічним |
Знахідний | надрічний, надрічного | надрічну | надрічне | надрічні, надрічних |
Орудний | надрічним | надрічною | надрічним | надрічними |
Місцевий | на/у надрічному, надрічнім | на/у надрічній | на/у надрічному, надрічнім | на/у надрічних |