надубити
НАДУБИТИ, дублю, дубиш; мн. надублять; док., перех. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надублю | надубимо |
2 особа | надубиш | надубите |
3 особа | надубить | надублять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надубив | надубили |
Жіночий рід | надубила | |
Середній рід | надубило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надубімо | |
2 особа | надуби | надубіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надубивши |