надуріти
НАДУРІТИ, ію, ієш, док., розм. Багато, досхочу попустувати, подуріти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надурію | надуріємо |
2 особа | надурієш | надурієте |
3 особа | надуріє | надуріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надурів | надуріли |
Жіночий рід | надуріла | |
Середній рід | надуріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надуріймо | |
2 особа | надурій | надурійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | надурівши |