надушувати
НАДУШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИТИ, душу, душиш, док., перех. 1. Натискувати, надавлювати на що-небудь. - Хіба взяти рушницю, надушити пружину - і - прощай навіки думки, милі надії!.. (Мирний, V, 1955, 180); Він, як вихор, скочив у вагон і надушив кнопку дзвінка два рази (Ю. Янов., 1. 1958, 114); // тільки док. Натискаючи, придавлюючи, завдати кому-небудь фізичного болю. Потім один надушив другого, сів на грудях, набрав пороху з дороги в жменю й почав забивать порохом рот, ніс, очі (Н.-Лев., І, 1956, 418).
2. тільки док., розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надушую | надушуємо |
2 особа | надушуєш | надушуєте |
3 особа | надушує | надушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надушуватиму | надушуватимемо |
2 особа | надушуватимеш | надушуватимете |
3 особа | надушуватиме | надушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надушував | надушували |
Жіночий рід | надушувала | |
Середній рід | надушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надушуймо | |
2 особа | надушуй | надушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надушуючи | |
Минулий час | надушувавши |