надщерблений
НАДЩЕРБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надщербити. Надщерблені кулями роги будинків.
2. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами. Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж (Дмит., Наречена, 1959, 237); Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена... (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 79).
3. у знач. прикм. На ущербі (про Місяць). Блимали ліхтарі, а надщерблений місяць розтрушував над снігами прозорий ромашковий пилок (Стельмах, І, 1962, 173); Пізній надщерблений місяць ніби поспішав заховатися за ближчі високі будинки (Сміл., Крила, 1954, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надщерблений | надщерблена | надщерблене | надщерблені |
Родовий | надщербленого | надщербленої | надщербленого | надщерблених |
Давальний | надщербленому | надщербленій | надщербленому | надщербленим |
Знахідний | надщерблений, надщербленого | надщерблену | надщерблене | надщерблені, надщерблених |
Орудний | надщербленим | надщербленою | надщербленим | надщербленими |
Місцевий | на/у надщербленому, надщербленім | на/у надщербленій | на/у надщербленому, надщербленім | на/у надщерблених |