наковзаний
НАКОВЗАНИЙ, а, е. Виїжджений, утрамбований тривалою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.). Машина м'яко слалась по шелесткому бруку. По восьмигранних шашках наковзаних торців (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наковзаний | наковзана | наковзане | наковзані |
Родовий | наковзаного | наковзаної | наковзаного | наковзаних |
Давальний | наковзаному | наковзаній | наковзаному | наковзаним |
Знахідний | наковзаний, наковзаного | наковзану | наковзане | наковзані, наковзаних |
Орудний | наковзаним | наковзаною | наковзаним | наковзаними |
Місцевий | на/у наковзаному, наковзанім | на/у наковзаній | на/у наковзаному, наковзанім | на/у наковзаних |