наладжувати
НАЛАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Те саме, що налагоджувати 1 - 5. От взялась наладжувати свою кореспонденцію (Л. Укр., V, 1956, 99); Не барився Володя і скоро наладив свій приймач (Трубл., 1, 1955, 223); Розложив [Іван] огонь у печі і наладив миску бульби, щоби пекти її (Фр., І, 1955, 142); Ти б наладив, лірник, струни Та заграв нам хоч одну Пісню весни (Щог., Поезії, 1958, 351); О. Хведор, по своїй удачі, був незугарний наладити мову на тон дуже поважний (Н.-Лев., І, 1956, 137).
2. розм. Намагатися співати правильно мотив; наводити на мотив. Дід знов почав наладжувати козацьку пісню: Як були ми, козаки, на морі (Вовчок, І, 1955, 343); [Панас:] Сидимо отакечки поруч з Лахтійоном, а він все затина пісень, та ніяк не наладить (Кроп., І, 1958, 130).
3. тільки док., перен., розм. Відправити, прогнати кого-небудь. - Комбат сказали, як тільки Ясногорська заявиться на горизонті, знову будуть вимагати її до нас. - А Нюра? - Наладимо геть (Гончар, III, 1959, 329); Серед публіки зареготали. Мабуть, вони сміялися з того хлопця, що я його так швидко наладив від машини (Сміл., Сашко, 1957, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наладжую | наладжуємо |
2 особа | наладжуєш | наладжуєте |
3 особа | наладжує | наладжують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наладжуватиму | наладжуватимемо |
2 особа | наладжуватимеш | наладжуватимете |
3 особа | наладжуватиме | наладжуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наладжував | наладжували |
Жіночий рід | наладжувала | |
Середній рід | наладжувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наладжуймо | |
2 особа | наладжуй | наладжуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наладжуючи | |
Минулий час | наладжувавши |