нальотник
НАЛЬОТНИК, -а, ч. 1. Грабіжник. 2. Рейдер. // бірж., жарг. Особа, яка активно і цілеспрямовано скуповує акції певного підприємства з метою заволодіти контрольним пакетом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нальотник | нальотники |
Родовий | нальотника | нальотників |
Давальний | нальотникові, нальотнику | нальотникам |
Знахідний | нальотника | нальотників |
Орудний | нальотником | нальотниками |
Місцевий | на/у нальотнику, нальотникові | на/у нальотниках |
Кличний | нальотнику | нальотники |