наліплювати
НАЛІПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко НАЛІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАЛІПИТИ, ліплю, ліпиш; мн. наліплять; док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. Замість того, щоб щодня наліплювати марки на 2 коп., я заплатив в конторі за місяць 60 коп. (Коцюб., III, 1956, 172); їм тяжко в пеклі докоряли. Смоли на щоки наліпляли, Щоб не дурили так людей (Котл., І, 1952, 140); Не вірячи собі, Параска Федорівна нахилилася ближче і, придивившись, легко впізнала, що вуса Остап Антонович наліпив собі (Епік, Тв., 1958, 483).
2. Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості. Пазька наліпила.. вареників (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Наліпили [дівчата] бубликів, жайворонків, із жартами, співами виложили все на траві, як на ярмарку (Горд., Заробітчани, 1949, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наліплюю | наліплюємо |
2 особа | наліплюєш | наліплюєте |
3 особа | наліплює | наліплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наліплюватиму | наліплюватимемо |
2 особа | наліплюватимеш | наліплюватимете |
3 особа | наліплюватиме | наліплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наліплював | наліплювали |
Жіночий рід | наліплювала | |
Середній рід | наліплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наліплюймо | |
2 особа | наліплюй | наліплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наліплюючи | |
Минулий час | наліплювавши |