наос
НАОС, -у, ч. На Сході – головне приміщення античного храму, до знаходилось скульптурне зображення божества; у сучасному вжитку – центральна частина християнського храму, де під час богослужіння знаходяться прихожани; зі сходу до наосу примикає вівтар – найважливіше приміщення храму, де розташовується престол і відбувається літургія; вівтар у православних храмах відділений від наоса завісою та іконостасом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наос | наоси |
Родовий | наосу | наосів |
Давальний | наосові, наосу | наосам |
Знахідний | наос | наоси |
Орудний | наосом | наосами |
Місцевий | на/у наосі | на/у наосах |
Кличний | наосе | наоси |