напануватися
НАПАНУВАТИСЯ, уюся, уешся, док., розм. 1. Багато, досхочу попанувати. Що ж, напакувались [пани], попили заморських вин.., пора й честь знати (Стельмах, І, 1962, 608).
2. Довго поволодарювати над ким-небудь. - Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Кобр., Вибр., 1954, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напануюся | напануємося |
2 особа | напануєшся | напануєтеся |
3 особа | напанується | напануються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напанувався | напанувалися |
Жіночий рід | напанувалася | |
Середній рід | напанувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напануймося | |
2 особа | напануйся | напануйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напанувавшись |