наперсник
НАПЕРСНИК1, а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. На порозі вже став прездоровий гайдук, охоронець і наперсник пані Роксолани (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 261); Ні разу не замислився [Русевич] над тим, чому саме завідувач відділу капітального будівництва став його наперсником (Шовк., Інженери, 1956, 397).
НАПЕРСНИК2, а, ч. Те саме, що наперстянка. Листя наперсників.. й тепер широко застосовуються при лікуванні хвороб серця (Знання.., 11, 1965, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наперсник | наперсники |
Родовий | наперсника | наперсників |
Давальний | наперсникові, наперснику | наперсникам |
Знахідний | наперсник, наперсника | наперсники, наперсників |
Орудний | наперсником | наперсниками |
Місцевий | на/у наперснику | на/у наперсниках |
Кличний | наперснику | наперсники |