напорюватися
НАПОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАПОРОТИСЯ, порюся, порешся, док., розм. 1. Наскакуючи, натикаючись на що-небудь гостре, ушкоджувати, ранити собі щось. За кілька кроків з-під моїх ніг виповзає вузенька стежечка, і я напорююсь грудьми просто на якийсь колючий кущ (Кол., На фронті.., 1959, 69); Ксенька напоролась ногою на залізні граблі (Коцюб., II, 1955, 386); - Якщо один з цих негідників уже напоровся на мою шаблю, то й інші мусять (Тулуб, Людолови, І, 1957, 100).
2. Несподівано наштовхуватися, натикатися на що-небудь (перев. на якусь перешкоду). - Айсберги навколо, не напоротись би (Довж., Зач. Десна, 1957, 450); Вночі капітан Сперанський, обходячи бойові порядки, напоровся на міну (Гончар, III, 1959, 234); // Рухаючись, несподівано зустрічатися з ким-, чим-небудь, натрапляти на когось, щось. - Справа ясна, Миколо, - ми напоролися на снайпера (Ю. Янов., І, 1954, 97); Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (Кочура, Родина.., 1962, ЗО).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напорююся | напорюємося |
2 особа | напорюєшся | напорюєтеся |
3 особа | напорюється | напорюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напорюватимуся | напорюватимемося |
2 особа | напорюватимешся | напорюватиметеся |
3 особа | напорюватиметься | напорюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напорювався | напорювалися |
Жіночий рід | напорювалася | |
Середній рід | напорювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напорюймося | |
2 особа | напорюйся | напорюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | напорюючись | |
Минулий час | напорювавшись |