напрямки
НАПРЯМКИ, розм. НАВПРЯМКИ, присл. 1. По прямій лінії, найкоротшим шляхом; навпростець. Уралов повіз її [Галю] напрямки, там, де раніше й не їздив (Гончар,Тронка,1963, 296); Він помчав палубою навпрямки до капітанського містка, бо ведмідь перетяв шлях до трюму (Трубл., Лахтак, 1953, 62); На гору Олімпіада піднімалася напрямки й заросила халяви чобіт (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194).
2. перен. Щиро, відверто; прямо. - Критися перед тобою не буду. Скажу напрямки. Мені Кіндрат Дорофійович пообіцяв зразу виписати твою додаткову оплату (Логв., Літа.., 1960, 73); [Приблуда:] Не вмію я багацько балакати, а скажу вам навпрямки, що ви мені дуже вподобались... (Крон., І, 1958, 161).
напрямок
НАПРЯМОК, мку, ч. Те саме, що напрям. Тепер Соломія вагалась, в якому напрямку йти (Коцюб., І, 1955, 362); Юнак пішов далі, намагаючися весь час триматися вірного напрямку - на північ (Донч., III, 1956, 363); Виховання комсомольців і молоді в праці завжди було і лишається основним напрямком роботи комсомолу (Ком. Укр., 11, 1965, 31); Жоден напрямок у мистецтві не відкривав такого неосяжного простору для всебічного розвитку обдарування, як соціалістичний реалізм (Мист., 2, 1963, 12); Вся техніка зосереджувалась десь північніше: напрямок головного удару проходив там (Гончар, III, 1959, 342).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напрямок | напрямки |
Родовий | напрямку | напрямків |
Давальний | напрямкові, напрямку | напрямкам |
Знахідний | напрямок | напрямки |
Орудний | напрямком | напрямками |
Місцевий | на/у напрямку | на/у напрямках |
Кличний | напрямку | напрямки |