насмічувати
НАСМІЧУВАТИ, ую, уєш, недок.. НАСМІТИТИ, ічу, ітиш, док. Накидаючи, залишаючи що-небудь, смітити, забруднювати приміщення. Не стало в хаті школяра.. Немає кому майструвати та насмічувати (Збан., Курил. о-ви, 1963, 200); Вона крикнула на Мотрю: - Візьми ж віник та підмети, коли насмітила своїм борщем серед хати (Н.-Лев., II, 1956, 305).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насмічую | насмічуємо |
2 особа | насмічуєш | насмічуєте |
3 особа | насмічує | насмічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насмічуватиму | насмічуватимемо |
2 особа | насмічуватимеш | насмічуватимете |
3 особа | насмічуватиме | насмічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | насмічував | насмічували |
Жіночий рід | насмічувала | |
Середній рід | насмічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | насмічуймо | |
2 особа | насмічуй | насмічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | насмічуючи | |
Минулий час | насмічувавши |