настоянка
НАСТОЯНКА, и, ж. Те саме, що настойка. Він зараз пришле їй настоянки на зіллі, півчарки якої прожене з лиця її блідоту (Коцюб., І, 1955, 317); Карпиха.. поставила перед чоловіком чималу пляшку настоянки з пахучими корінцями (Ю. Янов., Мир, 1956, 235); Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні, змішану з огидним одваром ріжків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 377).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | настоянка | настоянки |
Родовий | настоянки | настоянок |
Давальний | настоянці | настоянкам |
Знахідний | настоянку | настоянки |
Орудний | настоянкою | настоянками |
Місцевий | на/у настоянці | на/у настоянках |
Кличний | настоянко | настоянки |