нафарбований
НАФАРБОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нафарбувати. З пухнатого сріблясто-чорного коміра визирало біляве, з виразними смарагдовими очима і акуратно нафарбованими устами, обличчя, що сяяло свіжістю і безтурботною веселістю (Добр., Тече річка.., 1961, 4); // у знач. прикм. Дівчина увесь час навіщось мружила свої оченята з довгими нафарбованими віями (Ткач, Арена, 1960, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нафарбований | нафарбована | нафарбоване | нафарбовані |
Родовий | нафарбованого | нафарбованої | нафарбованого | нафарбованих |
Давальний | нафарбованому | нафарбованій | нафарбованому | нафарбованим |
Знахідний | нафарбований, нафарбованого | нафарбовану | нафарбоване | нафарбовані, нафарбованих |
Орудний | нафарбованим | нафарбованою | нафарбованим | нафарбованими |
Місцевий | на/у нафарбованому, нафарбованім | на/у нафарбованій | на/у нафарбованому, нафарбованім | на/у нафарбованих |