нахвалювати
НАХВАЛЮВАТИ, юю, юєш і НАХВАЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, док., перех., розм. 1. Говорити про кого-, що-небудь з похвалою; розхвалювати. Він все так як і перше нахваляє свою математику (Л. Укр., V, 1956, 26).
2. тільки док. Те саме, що нахвалитися. Чорноброві кашовари Не нахвалять свій обід (Стельмах, Жито.., 1954, 151).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахвалюю | нахвалюємо |
2 особа | нахвалюєш | нахвалюєте |
3 особа | нахвалює | нахвалюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахвалюватиму | нахвалюватимемо |
2 особа | нахвалюватимеш | нахвалюватимете |
3 особа | нахвалюватиме | нахвалюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нахвалював | нахвалювали |
Жіночий рід | нахвалювала | |
Середній рід | нахвалювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахвалюймо | |
2 особа | нахвалюй | нахвалюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нахвалюючи | |
Минулий час | нахвалювавши |