наякірник
НАЯКІРНИК, а, ч. Поперечний дерев'яний або металевий стержень у верхній частині якоря.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наякірник | наякірники |
Родовий | наякірника | наякірників |
Давальний | наякірникові, наякірнику | наякірникам |
Знахідний | наякірник | наякірники |
Орудний | наякірником | наякірниками |
Місцевий | на/у наякірнику | на/у наякірниках |
Кличний | наякірнику | наякірники |