недовгий
НЕДОВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях.
2. Який триває невеликий відрізок часу; нетривалий. Отак вона меж чужими в світі Вік недовгий доживала (Шевч., І, 1951, 538); - Обставини життя й смерті велять мені оголосити й вас неіснуючим, - тихо прогримів останні слова Опанас, слідом за чим, після недовгої тиші, жалісно рипнули двері (Довж., І, 1958, 92).
3. Лаконічний у викладі; небагатослівний. Любі мої дядино і Радочко! Простіть, що пишу обом разом і що лист буде недовгий (Л. Укр., V, 1956, 187).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недовгий | недовга | недовге | недовгі |
Родовий | недовгого | недовгої | недовгого | недовгих |
Давальний | недовгому | недовгій | недовгому | недовгим |
Знахідний | недовгий, недовгого | недовгу | недовге | недовгі, недовгих |
Орудний | недовгим | недовгою | недовгим | недовгими |
Місцевий | на/у недовгому, недовгім | на/у недовгій | на/у недовгому, недовгім | на/у недовгих |