немарно
НЕМАРНО. Присл. до немарний. Щоб недаром жити, немарнО тратити час, вона взялась то сим, то тим перепродувати (Мирний, II, 1954, 135); На душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Дмит., Київські кручі, 1962, 38): А квіти, квіти! .. Солов'я немарно вабить пишна рожа (Сос., Щастя.., 1962, 150).