неокласик
НЕОКЛАСИК, а, ч. Прихильник, послідовник неокласицизму. До створення в 1925 р. буржуазно-націоналістичної організації "Вапліте" неокласики були найправішою групою літераторів, які виражали ідейно-класові і літературно-естетичні позиції української буржуазної, переважно націоналістичної, інтелігенції (Криж., М. Рильський, 1960, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неокласик | неокласики |
Родовий | неокласика | неокласиків |
Давальний | неокласикові, неокласику | неокласикам |
Знахідний | неокласика | неокласиків |
Орудний | неокласиком | неокласиками |
Місцевий | на/у неокласику, неокласикові | на/у неокласиках |
Кличний | неокласику | неокласики |