неповносправний
НЕПОВНОСПРАВНИЙ, -а, -е. Який не справляється сам, а потребує сторонньої допомоги. // Який має особливі потреби. // Який має які-небудь вади (фізичні та ін.). Неповносправна особа.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неповносправний | неповносправна | неповносправне | неповносправні |
Родовий | неповносправного | неповносправної | неповносправного | неповносправних |
Давальний | неповносправному | неповносправній | неповносправному | неповносправним |
Знахідний | неповносправний, неповносправного | неповносправну | неповносправне | неповносправні, неповносправних |
Орудний | неповносправним | неповносправною | неповносправним | неповносправними |
Місцевий | на/у неповносправному, неповносправнім | на/у неповносправній | на/у неповносправному, неповносправнім | на/у неповносправних |