нерозпізнаний
НЕРОЗПІЗНАНИЙ, а, е. 1. Якого важко відрізнити, розпізнати. Тихо навколо й не тихо. Все сповнене особливих, нерозпізнаних звуків (Довж., І, 1958, 87); Кажани грудками падали на білі чалми товстих ішанів та на парусові костюми невідомих, у тіні нерозпізнаних людей (Ле, Міжгір'я, 1953, 199).
2. Те саме, що непізнаний. В останні секунди свого віку він увесь тягнеться до нерозпізнаної грані майбутнього, яка от-от мала розкритись перед ним (Стельмах, II, 1962, 205).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нерозпізнаний | нерозпізнана | нерозпізнане | нерозпізнані |
Родовий | нерозпізнаного | нерозпізнаної | нерозпізнаного | нерозпізнаних |
Давальний | нерозпізнаному | нерозпізнаній | нерозпізнаному | нерозпізнаним |
Знахідний | нерозпізнаний, нерозпізнаного | нерозпізнану | нерозпізнане | нерозпізнані, нерозпізнаних |
Орудний | нерозпізнаним | нерозпізнаною | нерозпізнаним | нерозпізнаними |
Місцевий | на/у нерозпізнаному, нерозпізнанім | на/у нерозпізнаній | на/у нерозпізнаному, нерозпізнанім | на/у нерозпізнаних |