нестача
НЕСТАЧА, і, ж. Відсутність, брак чого-небудь у достатній кількості; те, чого не вистачає; недостача. Нестачу зброї партизани намагалися перекрити несподіваними наскоками, захопленням ініціативи бою (Панч, І, 1956, 322); - Через нестачу води ніяке й дерево в нас тут не росте, одна тільки жилава акація (Гончар, II, 1959, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нестача | нестачі |
Родовий | нестачі | нестач |
Давальний | нестачі | нестачам |
Знахідний | нестачу | нестачі |
Орудний | нестачею | нестачами |
Місцевий | на/у нестачі | на/у нестачах |
Кличний | нестаче | нестачі |