нормальний
НОРМАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Він хотів одного: якось налагодити нормальні стосунки з тими, від кого залежала спокійна робота інституту (Рибак, Час.., 1960, 798); - Ми впорскували їй пеніцилін, збили температуру до нормальної (Донч., V, 1957, 433).
2. Психічно здорова людина. Він був не зовсім нормальний.. Часто не давав спати ночами та розказував жахи (Ю. Янов., І, 1958, 110).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нормальний | нормальна | нормальне | нормальні |
Родовий | нормального | нормальної | нормального | нормальних |
Давальний | нормальному | нормальній | нормальному | нормальним |
Знахідний | нормальний, нормального | нормальну | нормальне | нормальні, нормальних |
Орудний | нормальним | нормальною | нормальним | нормальними |
Місцевий | на/у нормальному, нормальнім | на/у нормальній | на/у нормальному, нормальнім | на/у нормальних |