німфей
НІМФЕЙ, -я, ч. В античній архітектурі – святилище, присвячене німфам, яке зазвичай споруджувалось біля джерела у вигляді вівтаря та водоймища; німфеї мали також форму гротів, павільйонів з фонтаном і скульптурами, стіни прикрашалися маскаронами, мозаїками голубуватих і бірюзових відтінків. 2. Басейн з відповідними спорудами. 3. Споруда, що захищає джерело від забруднення, може мати вигляд ніші з фонтаном.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | німфей | німфеї |
Родовий | німфея | німфеїв |
Давальний | німфеєві, німфею | німфеям |
Знахідний | німфей | німфеї |
Орудний | німфеєм | німфеями |
Місцевий | на/у німфеї | на/у німфеях |
Кличний | німфею | німфеї |