ністатин
НІСТАТИН, -у, ч. Фунгіцидин; лікарський препарат; антибіотик, що його застосовують для профілактики та лікування захворювань, спричинених грибами роду Candida – кандидозу слизових оболонок (рота, піхви та ін.), шкіри і внутрішніх органів (травного апарату, легенів, нирок та ін.); з профілактичною метою призначають для попередження розвитку кандидозу при тривалому лікуванні препаратами пеніциліну та антибіотиками інших груп, особливо при пероральному (через рот) застосуванні антибіотиків тетрациклінового ряду, левоміцетину, неоміцину та ін., а також ослабленим і виснаженим хворим.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ністатин | ністатини |
Родовий | ністатину | ністатинів |
Давальний | ністатинові, ністатину | ністатинам |
Знахідний | ністатин | ністатини |
Орудний | ністатином | ністатинами |
Місцевий | на/у ністатині | на/у ністатинах |
Кличний | ністатине | ністатини |