об'єктивація
ОБ'ЄКТИВАЦІЯ, ї, ж. 1. В ідеалістичній філософії - перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.
2. Втілення чого-небудь у предметних формах, образах і т. ін. Драматична структура будувалась головним чином на зіставленні дореволюційних епох з радянською дійсністю. Це поєднувалось з процесом об 'єктивації в ліриці, поглибленням філософічності (Рад. літ-во, 10, 1968, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'єктивація | об'єктивації |
Родовий | об'єктивації | об'єктивацій |
Давальний | об'єктивації | об'єктиваціям |
Знахідний | об'єктивацію | об'єктивації |
Орудний | об'єктивацією | об'єктиваціями |
Місцевий | на/у об'єктивації | на/у об'єктиваціях |
Кличний | об'єктиваціє | об'єктивації |