обездолювати
ОБЕЗДОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗДОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляючи найнеобхіднішого, найдорожчого або кривдячи, робити нещасним; знедолювати. Ворог спалив у селі Сніжків п 'ятсот хат. Та радянський народ не можна обездолити (Горд., Цвіти.., 1951, 11); Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Дмит., Розлука, 1957, 74).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обездолюю | обездолюємо |
2 особа | обездолюєш | обездолюєте |
3 особа | обездолює | обездолюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обездолюватиму | обездолюватимемо |
2 особа | обездолюватимеш | обездолюватимете |
3 особа | обездолюватиме | обездолюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обездолював | обездолювали |
Жіночий рід | обездолювала | |
Середній рід | обездолювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обездолюймо | |
2 особа | обездолюй | обездолюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обездолюючи | |
Минулий час | обездолювавши |