обколювати
ОБКОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКОЛОТИ, колю, колеш, док., перех. 1. Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. Під час інтенсивного обледеніння оголошується аврал, і всі моряки виходять обколювати кригу (Рад. Укр., 9.IV 1964, 3); За дві години.. він дістав відповідь, що на допомогу "Білусі", щоб обколоти навколо неї кригу, йде "Малигін" (Трубл., Лахтак, 1953, 55).
2. перев. док., розм. Наколоти чим-небудь гострим (пальці і т. ін.). Обколоти пальці голкою.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обколюю | обколюємо |
2 особа | обколюєш | обколюєте |
3 особа | обколює | обколюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обколюватиму | обколюватимемо |
2 особа | обколюватимеш | обколюватимете |
3 особа | обколюватиме | обколюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обколював | обколювали |
Жіночий рід | обколювала | |
Середній рід | обколювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обколюймо | |
2 особа | обколюй | обколюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обколюючи | |
Минулий час | обколювавши |