обнадіювати
ОБНАДІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБНАДІЯТИ, ію, ієш, док., перех., розм. Подавати, вселяти надію, упевненість у чому-небудь. Невдачі не розчаровували Максима. Навпаки, що далі, то більше обнадіювали: менше залишалося сіл, ближчою ставала зустріч з Маринкою (Кочура, Родина.., 1962, 74); Йому треба було сказати щось дівчині, треба було обнадіяти чимсь (Міщ., Сіверяни, 1961, 95).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обнадіюю | обнадіюємо |
2 особа | обнадіюєш | обнадіюєте |
3 особа | обнадіює | обнадіюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обнадіюватиму | обнадіюватимемо |
2 особа | обнадіюватимеш | обнадіюватимете |
3 особа | обнадіюватиме | обнадіюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обнадіював | обнадіювали |
Жіночий рід | обнадіювала | |
Середній рід | обнадіювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обнадіюймо | |
2 особа | обнадіюй | обнадіюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обнадіюючи | |
Минулий час | обнадіювавши |