обскакувати
ОБСКАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСКАКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Скоком рухатися навколо кого-, чого-небудь; // розм. Скоком об'їжджати верхи навколо кого-, чого-небудь. Мов у манежі, ми обскакали дворище, і тим же алюром понеслись назад (Панч, II, 1956, 64); Опустивши шаблю, Котовський обскакав зал довкола (Смолич, V, 1959, 797).
2. розм. Швидко оточувати кого-, що-небудь верхи. Набігши хутір чи містечко, татари обскакували їх зі всіх боків, виставляли сторожу.. й починали грабувати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 124).
3. Обганяти, випереджати кого-небудь верхи. Гаріфулін перший обскакав вовка з лівого боку (Донч., І, 1956, 176); Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (Збірник про Кроп., 1955, 10); // перен., розм. Випереджати в чомусь кого-небудь. - Потилиці чухаємо, а інші тим часом.. нас обскакують!.. (Гончар, Таврія, 1952, 51); - Ех, Надю, Надю, обскакала ти нас, хоч і недавно працюєш, - сказала якось жартома Харитина (Рад. Укр., 17.ІІ 1961, 2).
4. перен., розм. Обдурювати на чому-небудь. Гнат.. розповідав своїй Ганні, як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (Стельмах, І, 1962, 69).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обскакую | обскакуємо |
2 особа | обскакуєш | обскакуєте |
3 особа | обскакує | обскакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обскакуватиму | обскакуватимемо |
2 особа | обскакуватимеш | обскакуватимете |
3 особа | обскакуватиме | обскакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обскакував | обскакували |
Жіночий рід | обскакувала | |
Середній рід | обскакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обскакуймо | |
2 особа | обскакуй | обскакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обскакуючи | |
Минулий час | обскакувавши |