оглядний
ОГЛЯДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що обачний 1. Жаль, тілько, що Хане Гольдбаум така страшно розумна жінка, така страшно запопадлива і оглядна газдиня, така страшно недобродушна мати! (Фр., II, 1950, 78); Кошовому кортіло якось-то по-приятельському попередити нового голову, щоб був оглядний (Ле, В снопі.., 1960, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оглядний | оглядна | оглядне | оглядні |
Родовий | оглядного | оглядної | оглядного | оглядних |
Давальний | оглядному | оглядній | оглядному | оглядним |
Знахідний | оглядний, оглядного | оглядну | оглядне | оглядні, оглядних |
Орудний | оглядним | оглядною | оглядним | оглядними |
Місцевий | на/у оглядному, огляднім | на/у оглядній | на/у оглядному, огляднім | на/у оглядних |