однофамілець
ОДНОФАМІЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто має з ким-небудь одне прізвище, але не доводиться йому родичем. В наросвіті.. дуже здивувалися, що вона, з дипломом столичного університету, згодилася їхати в Ковалівку.. Та дізнавшись, що Заруба - то не однофамілець, а її батько, не заперечували (Кучер, Трудна любов, 1960, 205); [Трохименко:] Я, товариші, бригадир Мартин Федорович Трохименко з Задніпрянського району. А він, тобто академік Трохименко, мій, коротше кажучи, однофамілець (Лев., Марія, 1953, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | однофамілець | однофамільці |
Родовий | однофамільця | однофамільців |
Давальний | однофамільцеві, однофамільцю | однофамільцям |
Знахідний | однофамільця | однофамільців |
Орудний | однофамільцем | однофамільцями |
Місцевий | на/у однофамільці, однофамільцеві | на/у однофамільцях |
Кличний | однофамільцю | однофамільці |