оклюдований
ОКЛЮДОВАНИЙ, а, е, хім. Дієпр. пас. мин. ч. до оклюдувати. Вільний кисень також.. розчинений або оклюдований в снігах та льодах (Вибр. праці Вернадського, 1969, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оклюдований | оклюдована | оклюдоване | оклюдовані |
Родовий | оклюдованого | оклюдованої | оклюдованого | оклюдованих |
Давальний | оклюдованому | оклюдованій | оклюдованому | оклюдованим |
Знахідний | оклюдований, оклюдованого | оклюдовану | оклюдоване | оклюдовані, оклюдованих |
Орудний | оклюдованим | оклюдованою | оклюдованим | оклюдованими |
Місцевий | на/у оклюдованому, оклюдованім | на/у оклюдованій | на/у оклюдованому, оклюдованім | на/у оклюдованих |