округлений
ОКРУГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до округлити. Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (Кол., Терен.., 1959, 175); Округлені розміри деталі, що зазначаються на рисунках, називають номінальними розмірами (Фрез. справа.., 1957, 107).
2. у знач. прикм. Який округлився, став круглим. Подивився Дмитро на округлені від несподіваного страху і злоби очі Сафрона.. - і все зрозумів (Стельмах, II, 1962, 410); Заглиблений у роздуми, Сидорчук стягнув з своїх по-жіночому округлених рук кітель (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | округлений | округлена | округлене | округлені |
Родовий | округленого | округленої | округленого | округлених |
Давальний | округленому | округленій | округленому | округленим |
Знахідний | округлений, округленого | округлену | округлене | округлені, округлених |
Орудний | округленим | округленою | округленим | округленими |
Місцевий | на/у округленому, округленім | на/у округленій | на/у округленому, округленім | на/у округлених |