онімечуватися
ОНІМЕЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок. Піддаватися онімеченню.
ОНІМЕЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОНІМЕЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Ставати німцем за мовою, звичаями, культурою; набувати німецького вигляду, характеру. Розвиток української культури на західноукраїнських землях проходив в першій половині XIX ст. в обстановці гніту австрійської монархії. Початкова і середня школа онімечувалась (Іст. УРСР, І, 1953, 460).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечуюся | онімечуємося |
2 особа | онімечуєшся | онімечуєтеся |
3 особа | онімечується | онімечуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечуватимуся | онімечуватимемося |
2 особа | онімечуватимешся | онімечуватиметеся |
3 особа | онімечуватиметься | онімечуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | онімечувався | онімечувалися |
Жіночий рід | онімечувалася | |
Середній рід | онімечувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | онімечуймося | |
2 особа | онімечуйся | онімечуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | онімечуючись | |
Минулий час | онімечувавшись |