опритомнювати
ОПРИТОМНЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ОПРИТОМНІТИ, ію, ієш, док., неперех. Те саме, що опам'ятовуватися 1, 2. Світало... Помалу-малу опритомнював [Гордій] і зрозумів, що довго так лежав (Гр., II, 1963, 127); Княгиня Єва довго не опритомнювала. Серед опришків пішли розмови, що вона взагалі більше не прокинеться (Гжицький, Опришки, 1962, 54); - Минулої ночі він уперше опритомнів і промовив кілька слів... (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 77); Свирид запровадив товариша до шинку. Лука наче опритомнів трохи, побачивши знайому обстановку (Коцюб., І, 1955, 146); Володька опритомнів перший. Його налякав більше несамовитий Ваньчин зойк (Смолич, II, 1958, 91).
ОПРИТОМНЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ОПРИТОМНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Опам'ятовувати (у 1 знач.) "Панно Федоренко!"... Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її (Коб., III, 1956, 325); Далеке світло опритомнило його (Вільде, На порозі, 1955, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опритомнюю | опритомнюємо |
2 особа | опритомнюєш | опритомнюєте |
3 особа | опритомнює | опритомнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опритомнюватиму | опритомнюватимемо |
2 особа | опритомнюватимеш | опритомнюватимете |
3 особа | опритомнюватиме | опритомнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опритомнював | опритомнювали |
Жіночий рід | опритомнювала | |
Середній рід | опритомнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опритомнюймо | |
2 особа | опритомнюй | опритомнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опритомнюючи | |
Минулий час | опритомнювавши |