отягатися
ОТЯГАТИСЯ, аюся, аєшся і ОТЯГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Фр., XIII, 1954, 371); // Опиратися, огинатися. - Ідіть ви, куме Сафате. - Ні, йдіть ви, куме Семене, - отягався Сафат, бо... боявся Стрибога (Март., Тв., 1954, 137); Годієра ще отягався, видобував якісь папери.., та староста крикнув на возного: - Вивести того пана! (Фр., VIII, 1952, 93).
2. Зволікати, вагатися. - Вже час би його [Романа] й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся.. - Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується (Н.-Лев., VI, 1966,322); - Твої очі говорять мені, що бажання щастя.. не вигасло в твоїй душі. Так чого ж отягатися? (Фр., VII, 1951, 281).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отягаюся | отягаємося |
2 особа | отягаєшся | отягаєтеся |
3 особа | отягається | отягаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отягатимуся | отягатимемося |
2 особа | отягатимешся | отягатиметеся |
3 особа | отягатиметься | отягатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отягався | отягалися |
Жіночий рід | отягалася | |
Середній рід | отягалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отягаймося | |
2 особа | отягайся | отягайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | отягаючись | |
Минулий час | отягавшись |