очеп
ОЧЕП, -у, ч. Верхня перекладина над одвірками.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очеп | очепи |
Родовий | очепу | очепів |
Давальний | очепові, очепу | очепам |
Знахідний | очеп | очепи |
Орудний | очепом | очепами |
Місцевий | на/у очепі | на/у очепах |
Кличний | очепе | очепи |
очепа
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очепа | очепи |
Родовий | очепи | очеп |
Давальний | очепі | очепам |
Знахідний | очепу | очепи |
Орудний | очепою | очепами |
Місцевий | на/у очепі | на/у очепах |
Кличний | очепо | очепи |