очисник
ОЧИСНИК, а, ч., спец. Пристрій, механізм для очищення чого-небудь. Випуск пересувних очисників качанів кукурудзи розпочато на Первомайському заводі сільськогосподарського машинобудування (Роб. газ., 11. IX 1963, 1).
2. Речовина, яку використовують для очищення чого-небудь. Українські вчені пропонують найдосконаліший [захід] - озонування води. Озон.. - універсальний очисник (Наука.., 11, 1965, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очисник | очисники |
Родовий | очисника | очисників |
Давальний | очисникові, очиснику | очисникам |
Знахідний | очисник | очисники |
Орудний | очисником | очисниками |
Місцевий | на/у очиснику | на/у очисниках |
Кличний | очиснику | очисники |