пам'яткий
ПАМ'ЯТКИЙ, а, е. Те саме, що пам'ятливий. - Мабуть, швидкий до вчиття буде [Андрій]. Там пам'яткий такий, що аж дивно! (Гр., II, 1963, 75).
@ Мати пам'ятке око - бути спостережливим, мати добру зорову пам'ять. Око.. мав [Дмитро] гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі - і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 871).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пам'яткий | пам'ятка | пам'ятке | пам'яткі |
Родовий | пам'яткого | пам'яткої | пам'яткого | пам'ятких |
Давальний | пам'яткому | пам'яткій | пам'яткому | пам'ятким |
Знахідний | пам'яткий, пам'яткого | пам'ятку | пам'ятке | пам'яткі, пам'ятких |
Орудний | пам'ятким | пам'яткою | пам'ятким | пам'яткими |
Місцевий | на/у пам'яткому, пам'яткім | на/у пам'яткій | на/у пам'яткому, пам'яткім | на/у пам'ятких |