папуга
ПАПУГА, и, ч. і ж. 1. Лісовий тропічний птах, звичайно з яскравим і різнобарвним пір'ям, здатний наслідувати людську мову. [Гетера:] Ох, вчора згинула моя папуга! (Л. Укр., II, 1951, 511); За золотими гратами млів папуга, зелено-червоний, ошатний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 567); Весело щось вигукував у високій круглій клітці сірий з малиновими грудьми папуга (Тулуб, В степу.., 1964, 133); * У порівн. Верещав тенор продавця масла, і, немов дражнячись з ним, як та папуга, своє товк рознощик цукерків [цукерок] (Коцюб., II, 1955, 124).
2. перен., розм. Той, хто не має власної думки й повторює чужі слова. - Громадяни! Ось перед вами [Карташов] вчений папуга..! - вигукнув раптом Мічурін (Довж., І, 1958, 461).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | папуга | папуги |
Родовий | папуги | папуг |
Давальний | папузі | папугам |
Знахідний | папугу | папуг |
Орудний | папугою | папугами |
Місцевий | на/у папузі | на/у папугах |
Кличний | папуго | папуги |